Як замовнику локалізувати свої закупівлі: втілюємо вимоги на практиці

Коли застосовувати вимоги щодо локалізації

Тимчасово на період 10 років для певних товарів особ­ливості проведення закупівель встановлює пункт 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922.

Так, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн, замовник має придбати товар за умови, що ступінь локалізації його виробництва дорівнює або перевищує встановлене для поточного року значення. На 2022 рік це значення дорівнює 10%.

Закон № 922 не містить обмежень щодо способу придбання товару, проте вимагає застосовувати локалізацію до всіх закупівель визначених товарів на суму вище 200 тис. грн. Тому встановлювати вимоги щодо ступеня локалізації необхідно як до закупівель за Законом, так і до закупівель, які замовники проводять за Постановою № 169.

Зважайте також, що вимоги щодо локалізації слід застосовувати не тільки у випадку закупівлі товарів.

Під час закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, включених до переліку, процедури закупівлі таких робіт чи послуг замовник проводить з урахуванням цих особ­ливостей (пп. 4 п. 6-1 розд. X Закону № 922).

Це означає: якщо в складі робіт або послуг потрібно придбати товар з переліку, визначеного за підпунктом 2 пункту 6-1 розділу X Закону № 922, і вартість такого товару перевищує 200 тис. грн, то замовник під час закупівлі має встановити вимоги щодо ступеня локалізації такого товару.

Для яких товарів застосовувати

На сьогодні перелік товарів, до яких обо­в’яз­ково слід застосовувати вимоги щодо ступеня локалізації виробництва, визначений у підпункті 2 пункту 6-1  розділу X Закону № 922.

Цей перелік — не вичерпний, з часом його ­можуть розширити. Право на це має КМУ. Він за погодженням з комітетом ВРУ може визначати додатковий перелік товарів, що належать до переробної галузі, до яких також слід застосовувати вимоги щодо ступеня локалізації.

Закон № 922 не встановлює періодичність, з якою КМУ затверджує такий додатковий перелік. Тож замовники мають стежити за ухваленими ним рішеннями та інформацією, розміщеною на інфоресурсі упов­новаженого органу або Інфобоксі Prozorro.

Хто і як підтверджує ступінь локалізації

КМУ у Порядку № 861 встановив механізм підтвердження ступеня локалізації виробництва визначених товарів, що є предметом закупівлі. Ним і потрібно керуватися. 

Ступінь локалізації виробництва конкретного товару розраховує самостійно його виробник. Мін­еко­но­міки підтверджує його в автоматичному режимі під час формування Переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації (далі — Перелік).

Перелік оприлюднений на вебпорталі Упов­новаженого органу у розділі «Локалізація».

Щоб виробник міг підтвердити розраховане значення ступеня локалізації та додати свій товар до Переліку, в ЕСЗ розроблений відповідний функціонал.

Виробник через свій кабінет на авторизованому електронному майданчику запов­нює заявку на додавання товару до Переліку і зазначає ступінь локалізації виробництва, який розрахував. Також виробник має підтвердити правильність розрахунку. Для цього він в електронній формі запов­нює калькуляцію на певний товар.

Якщо дані калькуляції не містять арифметичних помилок, підтверджують розраховане значення, а ступінь локалізації дорівнює або перевищує відсоток, встановлений на поточний рік, то інформацію про товар сис­тема автоматично заносить до Переліку. З цього моменту дані відображаються для перегляду на вебпорталі упов­новаженого органу.

Значення ступеня локалізації для різних років різне. Також впродовж року ­можуть змінюватися постачальники матеріалів, деталей, вузлів, які використовують для виробництва товару. З огляду на це виробникам доведеться щороку підтверджувати відповідність товару, включеного до Переліку у попередні роки, з огляду на критерій локалізації поточного року. Якщо цього не зробити, товар вилучать із Переліку.

Коли діють винятки

Замовники не завжди обо­в’яз­ково мусять закуповувати визначені товари з українськими складовими. Законодавчі вимоги мають винятки.

На сьогодні Україна має декілька міжнародних угод, ратифікованих ВРУ, які містять положення щодо публічних закупівель. Ці угоди передбачають, що країни, які їх уклали, зобов’язуються не встановлювати в публічних закупівлях обмежень, які надаватимуть перевагу націо­нальним товарам чи націо­нальним учасникам.

Щоб дотримати взятих Україною міжнародних зо­бо­в’я­зань, особ­ливості щодо локалізації не застосовують до закупівель, які підпадають під дію:

• положень Закону № 1029-VIII;

• положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згоду на обо­в’яз­ковість яких надала ВРУ.

На сьогодні це такі угоди:

• Угода СОТ про державні закупівлі/Legislation (WTO Government Procurement Agreement);
• Угода про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), ратифікована Законом України від 07.12.2011 № 4091-VI;
• Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA), ратифікована Законом України від 14.03.2017 № 1917-VIII;
• Угода про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною, ратифікована Законом України від 05.07.2001 № 2599-III;
• Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII (далі — Угода про асоціацію з ЄС);
• Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, ратифікована Законом України від 16.12.2020 № 1100-IX.

Для довідки
Перелік міжнародних угод та їх умови оприлюднені на офіційному вебсайті Мін­еко­но­міки.
Кожна з цих угод має свій рівень покриття (за суб’єк­тами), а також визначає монетарні (вартісні) пороги та предмети закупівлі, на які угода поширює свою дію.
Розрахунок порогових значень базується на середньому денному курсі націо­нальної валюти в СПЗ.
СПЗ — спеціальні права запозичення (англ. special drawing rights, SDR, SDRs) — резервний та платіжний засіб, який емітує МВФ та існує лише в безготівковій формі у вигляді записів на банківських рахунках за попередній дворічний період. На 2022—2023 роки для України цей курс становить: 1 СПЗ = 37,8442 грн. Новий відкоригований показник СПЗ запрацює з 01.01.2024.   

Як діяти для закупівлі

Замовники часто запитують, як зрозуміти, коли учасники мають дотримати вимоги щодо локалізації виробництва, а коли й без них ­можуть брати участь у закупівлі. Насправді, це дуже непросто.

Покажемо, як діяти, почергово.

Визначте, чи належить товар, який збираєтеся закупити, до тих товарів, для яких потрібно застосовувати особ­ливі вимоги проведення закупівель щодо локалізації виробництва.

На сьогодні для цього потрібно лише перевірити перелік товарів, визначений у пункті 6-1 розділу X Закону № 922. Утім пам’ятайте, що цей перелік — невичерпний. Тому постійно перевіряйте, чи не затвердив КМУ додаткового переліку.

Розберіться, до якої категорії належить ваш конкретний замовник:

• центрального рівня — центральні органи влади;
• місцевого рівня — органи місцевого самоврядування;
• інші замовники — замовники, що провадять діяльність в окремих сферах.

Адже міжнародні угоди мають різні порогові межі для різних категорій замовників.

Розрахуйте очікувану вартість предмета закупівлі. Порівняйте її з пороговими межами, визначеними міжнародними угодами.

Якщо очікувана вартість предмета закупівлі менша, ніж порогові межі міжнародних угод, це означає, що ви можете закупити лише локалізований товар. Для таких закупівель наразі немає можливості придбати пов­ністю імпортний товар.

Якщо ж очікувана вартість предмета закупівлі перевищує порогові межі конкретної міжнародної угоди, можете закупити також товари, походженням з країн, на які поширюється дія цієї угоди.

Проілюструємо цей алгоритм на Прикладі.

Приклад
Мін­еко­но­міки як замовник центрального рівня хоче придбати генератори на загальну суму понад 5,1 млн грн.
Ця закупівля підпадає під дію Угоди про асоціацію з ЄС.
Очікувана вартість предмета закупівлі перевищує 135 тис. євро.
Отже, крім товарів з відсотком локалізації понад 10%, Мін­еко­но­міки може придбавати й товари, виготовлені в ЄС.  

 Що передбачити у вимогах до учасників

Коли замовник закуповує товари, до яких слід застосувати особ­ливості щодо локалізації, він має зазначити умови про це в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Зокрема, прописати, що замовник відхилятиме тендерні пропозиції/пропозиції учасників, які пропонуватимуть товари, що не мають підтвердженого ступеня локалізації або сертифікатів, що підтверджують походження товару, з тих країн, на які поширюється дія міжнародних угод.

На етапі проведення закупівлі не варто вимагати додаткових документів від учасників. Учасник має лише надати інформацію, що товар, який він пропонує, є в Переліку. Замовник під час розгляду тендерних пропозицій/пропозицій учасників може самостійно перевірити це на вебпорталі упов­новаженого органу.

Що відображати в ЕСЗ

В ЕСЗ закупівля з локалізацією поки що додаткових позначок не матиме.

Однак зважайте на вимогу пункту 13 Порядку № 861. Він передбачає, що замовник повинен:

• під час приймання товару вимагати від постачальника підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару;
• оприлюднити таку калькуляцію в ЕСЗ разом із звітом про виконання договору про закупівлю.