дотримуємося бюджетних норм

Чи можливі капітальні видатки в час війни: ураховуємо особливий режим роботи Казначейства

Мирослава Ясинська , консультант з публічних закупівель, Полтава

У фокусі

правила казначейського обслуговування у час війни
реєстрація зобов’язань та платежі за капітальними видатками

Залиште своє запитання на цю тему. Щоб отримати відповідь — завітайте на наші вебінари, присвячені казначейському обслуговуванню. Реєструйтеся на перший з них тут. Також стежте за новими публікаціями авторки у найближчих номерах.

Ваші колеги написали:

11. Добрий день! Підскажіть. будь ласка, чи є обмеження на проведення капітального ремонту в 2024 році за бюджетні кошти?

Відповідь редакції:

Добрий день!

Ваше запитання передали експерту. Щойно буде готова відповідь, ви побачите її тут. Дякуємо, що звертаєтеся.

10. Добрий день. Як придбати смартфон по 2210 до 5 тис.грн., чи пропусте таке придбання казначейство? Дякую.

9. чи можливі капітальні видатки в отримувачів коштів

8. Добрий день! Друзі, відповіді на свої запитання від Мирослави Ясинської читайте у новій публікації за посиланням: https://edz.expertus.com.ua/10001960. Дякуємо за звернення!

7. 1. Відповідаємо на запитання: Як бути, якщо договір проведений по Прозорро, але закупівля не відбулась. Закупівля до 50 тис. Якщо під «проведений договір по Прозорро» Ви маєте на увазі укладений прямий договір і оприлюднений на веб-порталі звіт про договір, укладений без використання ЕСЗ, то з таким договором в ЕСЗ більше нічого робити не потрібно. Закупівля не відбулася по якій причині? Тут треба ретельно читати умови договору, зокрема, чи були передбачені штрафні санкції. Нагадаю: якщо відповідно до укладеного договору в Казначействі взяті юридичні зобов’язання, то, щоб їх зняти з обліку, необхідно укласти додаткову угоду про розірвання договору. В цій угоді обов’язково слід прописати про зменшення обсягів закупівлі і зменшення суми договору. Така додаткова угода до прямого договору не потребує оприлюднення.

Відповідь редакції:читайте у наступних номерах

6. В квітні місяці зареєстрували закупівлю електротоварів, досі платежі не пройшли, як бути????

5. Доброго дня. По Постанові 169 закупляли військову амуніцію для територіальної оборони в одного поставщика ,по шести різних ДК, кожне ДК до 50,0 тис.грн.Договір один на загальну суму ДК 142,0 тис.грн. Чи потрібно після закінчення військового стану оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю?

4. Чи проходять зараз оплати казначейством , якщо працівникам необхідно пройти навчання з техніки безпеки, професійної підготовки уповноважених осіб? запланований був на початку року капітальний ремонт очисних споруд (по коду 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи). Розумію, що зараз ця закупівля недоцільна, але керівництво наплягає проводити. Чи варто починати? і чи буде таке оплачувати казначейство?

3. чи необхідно в договорі прописувати , що договір про придбання матеріалів для проведення ремонтних робіт господарським способом?(нам необхідно закупити радіатори, труби для ремонту системи опалення). і де саме це прописувати? в назві, чи там , де вказано, що саме закуповується?

2. заплановані закупівлі, по яким казначейство проводить оплату (н-д, канцтовари, цемент). Але наша бухгалтерія говорить, що ніякі закупівлі нам не проводити , бо фактично на нашому рахунку зараз коштів немає(ми бюджетна установа), на бюджетні зобов'язання головний бухгалтер відмовляється брати. Чи правомірно це? Чи уповноваженій особі все одно проводити закупівлі. Як діяти?

1. Добрий день. Як бути, якщо договір проведений по Прозорро, але закупівля не відбулась. Закупівля до 50 тис.

Військова агресія рф змінила життя та працю кожного українця. Внаслідок воєнного стану, запровадженого на всій території України, змінилися також правила роботи замовників та повноваження Казначейства.

Замовникам довелося вчитися працювати за постановою Постанова № 169 та Порядком № 590. Окрім нормативно-правових актів, потрібно враховувати й інші, що регулюють порядок закупівель та механізм виконання органами Казначейства повноважень, пов’язаних із казначейським обслуговуванням бюджетних коштів та коштів інших клієнтів.

В умовах воєнного стану, з-поміж іншого, для багатьох замовників проблемою стали капітальні видатки. Як зареєструвати їх в Казначействі за нинішніх умов? Коли за капітальними видатками казначеї проводять платежі? Як діяти, щоб дочекатися оплати? Розгляньмо все ретельно.

Умови казначейського обслуговування

Механізм виконання в особливому режимі Казначейством та органами Казначейства повноважень, пов’язаних із казначейським обслуговуванням бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, визначає Порядок № 590. На цьому наголошує Казначейство у листі від 15.06.2022 № 15-12-12/7160.

Розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів Казначейство та органи Казначейства проводять в особливому режимі в установленому законодавством порядку з урахуванням особливостей, визначених Порядком № 590 (п. 14 Порядку № 590).

В особливому режимі реєстрацію бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань та платежі проводять в установленому законодавством порядку (п. 20 Порядку № 590).

Підтвердними документами для реєстрації бюджетних зобов’язань можуть бути договори та/або рахунки-фактури, накладні, акти виконаних робіт/наданих послуг.

Казначейство або орган Казначейства протягом одного операційного дня опрацьовує надані документи та проводить платежі з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, які залучені до вирішення завдань, пов’язаних із запровадженням та проведенням заходів правового режиму воєнного стану.

Розмежувати видатки бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які проводять відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування, призначена економічна класифікація видатків бюджету. Її визначає Інструкція № 333.

Реєстрація зобов’язань за капітальними видатками

Насамперед зауважимо, що заборони для реєстрації бюджетних зобов’язань за капітальними видатками на сьогодні немає. Тобто за наявності відповідних бюджетних асигнувань, що встановлює кошторис, бюджетні зобов’язання за капітальними видатками, які замовник взяв із дотриманням чинного законодавства, органи Казначейства можуть зареєструвати.

Утім варто враховувати, що в умовах воєнного стану органи Казначейства проводять платежі за дорученнями клієнтів:

з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка;
в черговості, визначеній пунктом 19 Порядку № 590.

Щоб зареєструвати бюджетні зобов’язання за договорами про закупівлю, замовники подають органам Казначейства перелік підтвердних документів.

Договори про закупівлю можуть бути різними за економічною суттю, замовники їх укладають за результатами різних видів закупівель. Тому й перелік документів, які потрібно подати до органів Казначейства, різний.

Підтвердні документи можна подати Казначейству через систему дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства — Казначейство» (п. 1.2 Порядку № 309).

Перелік підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів визначений у додатку до Методичних рекомендацій.

Перевірка документів казначеями

За загальним правилом, орган Казначейства, перш ніж провести оплату за договором про закупівлю, перевіряє наявність документів, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю. А саме:

річного плану,
договору про закупівлю
звіту про результати проведення закупівлі з використанням ЕСЗ.

Наявність цих документів казначеї перевіряють шляхом перегляду документів, розміщених в ЕСЗ (ч. 2 ст. 7 Закону № 922).

Договори, які замовник укладає відповідно до Постанови № 169, не є договорами про закупівлю в розумінні Закону № 922. Тому під час реєстрації бюджетних зобов’язань за такими договорами органи Казначейства не мають повноважень, визначених частиною 2 статті 7 Закону № 922.

Механізм планування, який встановлює стаття 4 Закону № 922, до закупівель за Постановою № 169 не застосовують. Тож замовники не включають до річного плану ці закупівлі. Таку настанову висловило Мінекономіки в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06. Аналогічну позицію бачимо і в листі Казначейства від 07.03.2022 № 18-07-08/4497.

Тож у казначеїв немає підстав перевіряти наявність річного плану в ЕСЗ для закупівель, проведених за Постановою № 169.

Отже, під час реєстрації бюджетних зобов’язань за капітальними видатками замовники та органи Казначейства мають керуватися чинним на сьогодні законодавством.

Порада
Дотримуйтеся принципів публічних закупівель, які встановлює стаття 5 Закону № 922, як у разі закупівель за Законом № 922, так і в разі закупівель відповідно до складених переліків та обсягів закупівель товарів, робіт, послуг за Постановою № 169. Не зловживайте звільненням таких закупівель з-під дії положень Закону № 922.

Шлях від реєстрації до проплати

В умовах воєнного стану навіть те, що казначеї зареєстрували бюджетні зобов’язання за договорами за капітальними видатками, не гарантує оперативних проплат. Адже органи Казначейства не всі фінансові зобов’язання зможуть взяти на облік та не за всіма платіжними дорученнями оперативно провести видатки.

Щоб забезпечити контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів, органи Казначейства в частині виконання державного бюджету та місцевих бюджетів за видатками проводять:

попередній контроль — на етапі реєстрації бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;
поточний контроль — у процесі оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Платежі органи Казначейства проводять на підставі платіжних доручень розпорядників та одержувачів бюджетних коштів:

за наявності в обліку відповідного бюджетного зобов’язання та бюджетного фінансового зобов’язання;
у межах залишків бюджетних коштів на рахунках розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за відповідними кодами економічної класифікації видатків та класифікації кредитування.

Порядки проведення видатків розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів державного та місцевих бюджетів впроваджуюють накази Мінфіну від 24.12.2012 № 1407 (далі — Порядок № 1407) та від 23.08.2012 № 938 (далі — Порядок № 938) відповідно. Ці Порядки визначають умови, за яких орган Казначейства не приймає до виконання платіжне доручення (див. табл.)

Умови, за яких орган Казначейства не приймає до виконання платіжне доручення

Робота казначеїв з капітальними видатками

Органи Казначейства проводять реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до БК. Вони також ураховують вимоги Закону № 1906-IV, законодавство у сфері закупівель, інші акти законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, та Порядок № 191^*.

^* Порядок організації роботи Державної казначейської служби України у процесі управління коштами єдиного казначейського рахунку, затверджений наказом Казначейства від 08.07.2016 № 191.

Порядок № 191 передбачає, що усі видатки Казначейство проводить в межах ресурсної забезпеченості. А пункт 19 Порядку № 590 регламентує черговість видатків — визначає перелік першочергових та непершочергових видатків бюджету.

Фінансування запланованих видатків безпосередньо залежить від того, чи виконана дохідна частина бюджету, та здійснюється відповідно до встановленої першочерговості в умовах воєнного стану.

До Порядку № 590 КМУ вніс вже чимало змін. Наразі капітальні видатки є в переліку, наведеному у пункті 19. Це, зокрема:

ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття, бомбосховища тощо);
виконання ремонтно-будівельних робіт з реконструкції та капітального ремонту приміщень для розміщення внутрішньо переміщених (евакуйованих) осіб;
підготовка об’єктів до опалювального сезону та заходи з енергозбереження;
закупівля та монтаж медичного обладнання згідно з переліком, затвердженим МОЗ, систем постачання медичного кисню, виконання ремонтно-будівельних робіт з реконструкції та капітального ремонту систем (мереж) киснепостачання.

Порада
Зважте, що ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (укриття, бомбосховища тощо) може бути як поточний, так і капітальний. Тому зазначайте тип ремонту, щоб мати можливість чітко застосувати економічну класифікацію видатків бюджету відповідно до Інструкції № 333. Аналогічна ситуація — з підготуванням об’єктів до опалювального сезону та заходами з енергозбереження. Позаяк це також можуть бути як поточні, так і капітальні видатки, конкретизуйте їх.

Оплата за капітальними видатками

Взяття бюджетних зобов’язань за капітальними видатками Порядок № 590 не обмежує.

Тож якщо дотримати бюджетне законодавство, зокрема БК, Порядку № 309, Порядку № 938 та Порядку № 1407, органи Казначейства можуть взяти на облік інші бюджетні фінансові зобов’язання за капітальними видатками. Однак орієнтуйтеся, що оплату за такими видатками вони проведуть значно пізніше, адже це видатки останньої черговості.

Фінансові зобов’язання за капітальними видатками, які взяли на облік органи Казначейства, за відсутності ресурсної забезпеченості залишаються неоплаченими. У замовника виникає бюджетна кредиторська заборгованість, яку обов’язково слід відображати у фінансовій та бюджетній звітності. Зокрема у формі № 7ммб «Звіт про бюджетну заборгованість», яку подають органам Казначейства щомісяця.

Якщо ж термін оплати прострочили, бюджетну кредиторську заборгованість слід відобразити як прострочену кредиторську заборгованість.

Бюджетна кредиторська заборгованість стає простроченою на 30 день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами або якщо дата платежу не визначена після отримання підтвердних документів за отримані товари, виконані роботи, надані послуги (абз. 15 п. 1.2 Порядку № 372).

Отже, замовники мають:

дотримувати законодавства;
налаштуватися на виконання дохідної частини відповідного бюджету, достатню ресурсну забезпеченість єдиного казначейського рахунку та оплату бюджетних фінансових зобов’язань до кінця року.

Якщо оплату так і не проведуть, то у розпорядників бюджетних коштів в наступному бюджетному періоді виникне кредиторська заборгованість минулих років. Як обліковують такі зобов’язання в органах Казначейства, визначає пункт 2.15 Порядку № 309.

Одержувачам бюджетних коштів варто пам’ятати, що їхні бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання, не оплачені в кінці бюджетного періоду, органи Казначейства знімають з обліку. Тож в умовах воєнного стану та нинішніх реалій не варто брати зобов’язання за капітальними видатками, які не визначені у Порядку № 590 і ймовірно лишаться неоплаченими. Це дасть змогу уникнути проблем наприкінці бюджетного року.

Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи проведення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядник бюджетних коштів взяв зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БК та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов’язання та не утворюється бюджетної заборгованості. Такі зобов’язання є небюджетними і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань — порушення бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не проводять (ч. 3 і 4 ст. 48 БК).

Оплата — на окремі небюджетні рахунки

Зважте й на одну з останніх змін до Порядку № 590 — пункт 19-1, що його КМУ додав постановою від 07.07.2022 № 765.

Цей пункт дозволяє органам Казначейства в умовах воєнного часу у зв’язку з обмеженим фінансовим ресурсом єдиного казначейського рахунка проводити платежі за фактично поставлені товари, виконані роботи та надані послуги на окремі небюджетні рахунки постачальників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг з подальшим їх використанням винятково на сплату податків та зборів до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ.

Небюджетні рахунки — це рахунки, які відкривають органи Казначейства у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів, підприємствам, установам, організаціям та фізособам-підприємцям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Як в період воєнного стану відкривати небюджетні рахунки та як казначеї працюватимуть з такими рахунками, докладно пояснює Казначейство в листі від 18.07.2022 № 15-12-12/9126.

Щоб відкрити небюджетні рахунки в органі Казначейств, слід керуватися Порядком № 758.

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів органи Казначейства проводять відповідно до умов договорів та додаткових угод до договорів (за наявності) між органами Казначейства і клієнтами (п. 1.8 Порядку № 758).

Зразок договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування наведений у додатку 1 до Порядку № 758.

Коли підприємство, установа, організація чи фізособа-підприємець хоче відкрити небюджетний рахунок, вони подають до органів Казначейства документи, визначені у розділах V та VI Порядку № 758.

Організаційні взаємовідносини між органами Казначейства та клієнтами у процесі казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів регламентує Порядок № 770.

Зважайте, що Порядок № 590 не регулює проведення платежів на виконання договорів залежно від дати їх укладання та виконання умов цих договорів.