Казначейське обслуговування в умовах воєнного стану: відповідаємо на запитання

У бюджетній установі є заплановані закупівлі, за якими наразі Казначейство може проводити оплату, як-от: канцтовари, цемент. Проте бухгалтерія установи не дозволяє проводити закупівель, позаяк фактично на рахунку немає коштів. Головний бухгалтер відмовляється брати бюджетні зо­бо­в’я­зання. Чи правомірно це? Чи упов­новажена особа все ж має проводити закупівлі? Як діяти?
НАТИСНІТЬ, щоб прочитати відповідь ↓

Планування закупівель замовники проводять на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII).

Також маємо враховувати бюджетне законодавство. На його вимогу кожному розпоряднику бюджетних коштів затверджують кошторис на 2022 рік. Лише за наявності кошторисних призначень розпорядник може укладати прямі договори. Натомість процедури закупівель проводити можна. Адже за договорами про закупівлю у розумінні Закону № 922, якщо у розпорядника бюджетних коштів відсутній кошторис, він може зареєструвати зо­бо­в’я­зання в органах Казначейства протягом 7 робочих днів з моменту затвердження кошторису (п. 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зо­бо­в’я­зань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну 02.03.2012  № 309).

Черговість платежів, які проводять органи Казначейства, визначає нині Порядок № 590. Проте це не привід не реєструвати зо­бо­в’я­зання за укладеними договорами, якщо у замовника є відповідні кошторисні призначення.

Бюджетна установа планує закупити радіатори та труби для ремонту сис­теми опалення. Чи потрібно прописувати в договорі, що цей договір — про придбання матеріалів для проведення ремонтних робіт господарським способом? Де це прописувати — в назві чи в умовах про те, що саме закуповуємо?
НАТИСНІТЬ, щоб прочитати відповідь ↓

Пункт 19 Порядку № 590 визначає черговість платежів за витратами. У наведеному переліку витрат є «придбання матеріалів, будівельних матеріалів, інвентарю та інструментів для проведення ремонтних робіт господарським способом». Тому, коли бюджетна установа зазначає таку інформацію у договорі, ймовірність оперативної оплати за договором збільшується.

Часто казначеї наполягають на тому, аби предмет закупівлі у договорі зазначали дослівно. Це дає чітке розуміння відповідності умов договору вимогам Порядку № 590.

Тому у цій ситуації установа може зазначити у предметі договору, наприк­лад: «матеріали, будівельні матеріали, інвентар та інструменти для проведення ремонтних робіт господарським способом відповідно до Специфікації (Додаток 1)». А у специфікації до договору навести всі потрібні найменування товарів.

Працівники установи мають пройти нав­чання з техніки безпеки. Керівник наполягає також на професійній підготовці упов­новажених осіб. Чи проводить на сьогодні такі оплати Казначейство?
НАТИСНІТЬ, щоб прочитати відповідь ↓

Черговість платежів визначає пункт 19 Порядку № 590. У цьому переліку платежів для нав­чання сьогодні передбачена лише «підготовка кадрів у зак­ладах професійної (професійно-технічної) освіти».

Типи закладів професійної (професійно-технічної) освіти визначені у статті 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР. З-поміж них є:    

• навчально-курсовий комбінат;

• інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Тому зазвичай в органах Казначейства проблем з оплатою таких послуг немає.

Нагадаємо: якщо за результатами навчання видають посвідчення, то такі видатки проводять за КЕКВ 2282. Але у предметі договору обов’язково слід прописати «з видачею посвідчення». У такому разі у казначеїв не виникне запитань щодо КЕКВ, за яким установа проводить ці видатки.

У замовника був запланований на початку року капітальний ремонт очисних споруд — за кодом 45450000-6: Інші завершальні будівельні роботи. Керівник наполягає, щоб ми цю закупівлю проводили. Та чи варто починати закупівлю, що може викликати сумнів у її доцільності? Чи оплачуватиме такі роботи Казначейство?
НАТИСНІТЬ, щоб прочитати відповідь ↓

Нагадуємо, що планування закупівель замовники проводять на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. І недоцільність закупівлі в період воєнного ­стану не визначається тим, що Казначейство може затримати платежі. Тому якщо у замовника є потреба в такій закупівлі, він має пов­не право проводити її відповідно до законодавства.

Проводьте таку закупівлю вже за вимогами Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.

Ураховуйте, що за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення процедури закупівлі, у разі відсутності кошторису, зо­бо­в’я­зання можна зареєструвати в органах Казначейства протягом 7 робочих днів з моменту затвердження кошторису (п. 2.2 Порядку № 309).

За Постановою № 169 орган місцевого самоврядування закуповував військову амуніцію для територіальної оборони в одного постачальника. Товари придбавали за шістьма різними кодами ДК 021:2015, однак сума за кожним кодом становила до 50 тис. грн. У підсумку уклали один договір на загальну суму 142 тис. грн. Чи потрібно після закінчення військового стану оприлюднювати в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ?
НАТИСНІТЬ, щоб прочитати відповідь ↓

Так, такий договір варто оприлюднити. Адже у Постанові № 169 немає жодних норм щодо кількості предметів закупівель та використаних кодів ДК 021: 2015 в укладених договорах. Натомість вартість закупівлі чітко визначена.

У підпункті 3 пункту 1 Постанови № 169 читаємо: «Такі закупівлі не включаються до річного плану закупівель. За результатами їх здійснення в електронній сис­темі закупівель за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. грн, замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної сис­теми закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом».

Отже, коли вартість закупівлі становить 141 тис. грн, у замовника виникає обо­в’язок оприлюднити всі перелічені документи.

Бюджетна установа у квітні зареєструвала закупівлю електротоварів. Утім до цього часу платежі не пройшли. Як бути?
НАТИСНІТЬ, щоб прочитати відповідь ↓ 

Одна з останніх змін до Порядку № 590 — пункт 19-1, що його КМУ додав постановою від 07.07.2022 № 765.

Цей пункт дозволяє органам Казначейства в умовах воєнного часу у зв’язку з обмеженим фінансовим ресурсом єдиного казначейського рахунка проводити платежі за фактично поставлені товари, виконані роботи та надані послуги на окремі небюджетні рахунки постачальників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг з подальшим їх використанням винятково на сплату податків та зборів до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ.

Як в період воєнного стану відкривати небюджетні рахунки та як казначеї працюватимуть з такими рахунками, докладно пояснює Казначейство в листі від 18.07.2022 № 15-12-12/9126.

Щоб відкрити небюджетні рахунки в органі Казначейства, слід керуватися Порядком № 758.

Відкриття небюджетних рахунків підприємствами та фізичними особами в органах Казначейства, дасть змогу зменшити кредиторську заборгованість у бюджетних установ. Тобто коли контр­агент відкриє небюджетний рахунок в Казначействі, установа платіжним дорученням спрямує на цей рахунок бюджетні кош­ти за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги. Контрагент ці кош­ти зможе використати на сплату податків та зборів до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ.

Звичайно, після того як постачальник відкриває небюджетний рахунок, маєте укласти додаткову угоду про внесення змін до реквізитів сторін договору. Оприлюднювати таку додаткову угоду не потрібно.

Установа планувала закупівлю до 50 тис. Вона провела договір через Prozorro, але закупівля не відбулася. Як бути?
НАТИСНІТЬ, щоб прочитати відповідь ↓  

Із запитання ми розуміємо, що установа уклала прямий договір і оприлюднила на Prozorro звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ. У такому разі з інформацією про цей договір в ЕСЗ більше нічого робити не потрібно.

Проаналізуйте, чому не відбулася закупівля. Ретельно прочитайте умови укладеного договору. Можливо, у цьому випадку передбачені штрафні санкції за невиконання зо­бо­в’я­зань.

Нагадаю: якщо відповідно до укладеного договору замовник взяв юридичні зо­бо­в’я­зання в Казначействі, їх потрібно зняти з обліку. Для цього укладіть додаткову угоду про розірвання договору і обо­в’яз­ково зафіксуйте у ній зменшення обсягів закупівлі і зменшення суми договору. Обов’язку оприлюднювати в ЕСЗ додаткову угоду до прямого договору Закон № 922 не передбачає.