Закупівлі продуктів харчування в е‑каталозі та поза ним: як порахувати вартісну межу

Пояснює Тетяна Колісник, консультант з публічних закупівель

Маємо запитання, пов’язане із застосуванням електронних каталогів. Як порахувати очікувану вартість для закупівлі продуктів харчування в електронному каталозі та відповідно обрати спосіб закупівлі, якщо лише частина із номенклатурних позицій предмета закупівлі є в додатку 2 до Особливостей?

Які вимоги до закупівлі продуктів харчування

Абзац 1 пункту 11-2 Особливостей визначає, що у разі, коли замовники здійснюють закупівлі продуктів харчування за переліком згідно з додатком 2 до Особливостей, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. грн, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2020 № 822, з урахуванням положень, визначених Особливостями.

Додаток 2 до Особливостей визначає Перелік продуктів харчування, закупівля яких здійснюється замовниками з використанням електронного каталогу (далі — Додаток 2).

Зважайте на фразу із цього положення: не просто вартість перевищує 100 тис. грн, а вартість предмета закупівлі, яких становить або перевищує 100 тис. грн.

Можемо порівняти положення пункту 11-2 Особливостей стосовно закупівлі продуктів харчування з майже аналогічним положенням пункту 11-1 Особливостей стосовно закупівлі лікарських засобів і виробів медичного призначення. Начебто однакові редакції, але формулювання трішки відрізняється і, відповідно, різні механізми прийняття рішень та обрання того чи іншого виду закупівлі.

Проаналізуємо, що нам ще наголошують Особливості.

Які вимоги Особливостей враховувати

Предмет закупівлі замовник визначає відповідно до вимог Закону № 922 та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі — Порядок № 708; абз. 1 п. 15 Особливостей).

Пункт 3 розділу І Порядку № 708 наголошує на тому, що предмет закупівлі товарів замовник визначає за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Оскільки йдеться про визначення очікуваної вартості, маємо також врахувати, що Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 (далі — Примірна методика), носить рекомендаційний характер.

Однак, розглядаючи питання очікуваної вартості, ми вже наголошували: навіть якщо ви ніколи не читали Примірну методику, все одно ви використовуєте ті методи й інструменти, які закладені в цю методику.

Також маємо врахувати, що закупівля здійснюється на підставі наявної потреби або на підставі планової потреби наступного року/планових потреб наступних періодів (п. 14 Особливостей). І відповідно, запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону № 922.

Цей комплекс вимог, положень, зокрема Особливостей, потрібен для того, щоб зрозуміти, як порахувати очікувану вартість для закупівлі, зокрема, у випадку продуктів харчування.

Як визначати очікувану вартість продуктів харчування

Як же порахувати очікувану вартість для закупівлі продуктів харчування в електронному каталозі? Відповідь достатньо проста: очікувана вартість для закупівлі продуктів харчування, в тому числі для закупівлі через електронний каталог, визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Щоб ліпше зрозуміти особливості розрахунку, розглянемо все на прикладі.

Приклад 1

Візьмемо один із класів продуктів харчування — овочі, фрукти та горіхи.

На слайді синім кольором позначені ті позиції, які включені в Додаток 2. Тобто те, що замовники зобов’язані купувати через електронний каталог.

Зеленим кольором позначені ті позиції, які замовники не зобов’язані купувати через електронний каталог.

Тож один із можливих варіантів закупівлі продуктів харчування полягає в тому, що є показник четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, який у своєму складі має певні номенклатурні позиції, які:

• включені в Додаток 2;
• не включені в Додаток 2.

Що відбувається далі?

Відповідно до пункту 11-2 Особливостей замовники повинні ухвалити рішення, керуючись очікуваною вартістю предмета закупівлі.

Тож ми визначаємо очікувану вартість для всієї групи закупівель за показником четвертої цифри.

Наприклад, така вартість становитиме 200 тис. грн.

Далі, щоб розділити закупівлі за каталогом і поза межами каталогу, ми можемо розділити закупівлі на дві групи — включені в Додаток 2 і не включені в Додаток 2, — тобто ті, для яких відсутній обов’язок здійснювати закупівлі через електронний каталог.

При цьому для кожної групи ми визначаємо її очікувану вартість. Наприклад, те, що ми повинні купити через електронний каталог, коштує 95 тис. грн, а те, що ми маємо право купити поза межами електронного каталогу, — 105 тис. грн.

Отже, ми визначили очікувану вартість предмета закупівлі. Також ми визначили очікувану вартість кожної групи товарів — тих, які купуємо за Додатком 2 у каталозі, і тих, які ми маємо право купити поза межами каталогу.

Який спосіб закупівлі обрати

Тепер маємо відповісти на запитання: який спосіб закупівлі обрати для певних номенклатурних позицій, які є в Додатку 2?

Відповідь достатньо проста. Її ми також розглянемо на прикладі, адже спосіб закупівлі залежатиме від очікуваної вартості за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Проілюструємо усі дії на Прикладі 2.

Приклад 2

Візьмемо умови Прикладу 1. Коли:

• загальна вартість предмета закупівлі за показником четвертої цифри становить 200 тис. грн;
• вартість продуктів харчування, які потрібно купити через каталог, становить 95 тис. грн, а тих, які маємо право купити поза межами каталогу, — 105 тис. грн.

Повертаємося до групи товарів з Додатку 2. Який вид закупівлі потрібно обрати для цієї групи очікуваною вартістю 95 тис. грн?

Обираємо запит пропозицій постачальників. Адже в пункті 11-2 Особливостей визначено, що замовники зобов’язані здійснити закупівлю продуктів харчування через каталог, якщо саме вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 100 тис. грн (а не вартість предметів закупівлі, включених у Додаток 2). А предмет закупівлі у нас визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Тому, ми не зважаємо на вартість продуктів харчування, включених в каталог за кодом. Зважаємо на загальну вартість за кодом — якщо вона дорівнює або перевищує 100 тис. грн, для такої закупівлі ми обираємо запит пропозицій постачальників.

Тепер перемістимо увагу на перелік закупівель, які можна здійснювати без застосування каталогу. У нашому прикладі їх очікувана вартість становить 105 тис. грн.

Зважаючи на ту обставину, що і вартість самої цієї групи продуктів харчування перевищує 100 тис. грн, і загальна вартість предмета закупівлі перевищує 100 тис. грн, для цієї групи закупівель замовник має можливість обирати:

• або відкриті торги згідно з пунктом 10 Особливостей;
• або має право здійснити таку закупівлю через запит пропозицій постачальників.

Чи можна всі продукти закупити в е-каталозі

Може виникнути запитання: чи може замовник не зважати на розподіл продуктів харчування в межах відповідного коду ДК за показником четвертої цифри, не дивитися на очікувані вартості, а все це об’єднати і всю цю групу купити через електронний каталог?

Звичайно, може.

Для наочності висновку звернемося знову до прикладу.

Приклад 3

Який у цьому випадку обирати вид закупівлі? Маємо зважати на ту обставину, що ця група включає позиції, які обов’язково замовники повинні купувати через електронний каталог. Тому таку закупівлю ми здійснюємо шляхом проведення запиту пропозицій постачальників.