Постачальник не може поставити військовій частині товар за договором: два варіанти дій
Підкажемо оптимальні варіанти дій на випадок, коли постачальник не в змозі виконати умов договору. Нагадаємо, які негативні наслідки очікують на порушника умов договору і як їх врахувати. Усе це — на прикладі ситуації у військовій частині
Ситуація. Військова частина за результатами спрощеної закупівлі підписала договір про закупівлю. Проте згодом постачальник повідомив, що не зможе поставити товар зазначеної в договорі номенклатури в домовлений термін. На жаль, договір не містить умов про виплату неустойки. Як діяти — розірвати договір за згодою сторін без жодного постачання чи отримати частину товару, а потім уже розірвати договір за згодою сторін? Можливо, є інший, вигідніший варіант дій?
Рішення. Військова частина може розірвати договір за взаємною згодою сторін, зокрема й після часткового постачання товару за договором. А можна й змінити умови зобов’язання за договором за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 41 Закону № 922. Пояснимо далі все детальніше.
Що варто знати про укладення договору
Договір про закупівлю — господарський договір, що укладають замовник і учасник за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі. Він передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
Господарський договір вважають укладеним, якщо сторони в передбачених законом порядку та формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Істотні умови — визнані такими за законом чи необхідні для договорів цього виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.
Під час укладення господарського договору сторони у будь-якому разі зобов’язані погодити предмет, ціну та строк дії договору (ст. 180 ГК).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК).
Істотні умови договору — умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК).
Строк договору — час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).
Зобов’язання сторони мають виконувати належно, відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК).
За яких умов розривати договір
Змінити або розірвати договір допустимо лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Також договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін. Підстава — істотне порушення договору другою стороною та інші випадки, встановлені договором або законом.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлює стаття 188 ГК. А саме: зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або не одержали відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
З огляду на положення ЦК і ГК, є три способи розірвати договір, а саме:
- за взаємною згодою сторін;
- згідно з рішенням суду;
- шляхом односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлене у договорі або законі.
Отже, у цій ситуації можна достроково розірвати договір про закупівлю у випадку, якщо умови про це передбачені у самому договорі та виникли обставини, за яких сторона договору має право достроково розірвати договір.
Якщо ж умови договору не передбачають можливості розірвати його в односторонньому порядку і сторона договору не має наміру розривати його у судовому порядку, такий договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін.
Які наслідки очікують постачальника — порушника умов договору
За цивільним законодавством, якщо сторона договору порушить зобов’язання за ним, її очікують негативні правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема (ч. 1 ст. 611 ЦК):
- припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
- зміна умов зобов’язання;
- сплата неустойки;
- відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відшкодування збитків та стягнення неустойки регламентують статті 623 і 624 ЦК. Вони передбачають, що:
- збитки може відшкодувати боржник добровільно або за позовом (у судовому порядку);
- стягнення неустойки може розглядатися, якщо договір встановлює неустойку за порушення зобов’язання.
Як діяти
В описаній ситуації для сторін договору є два варіанти дій.
1. Змінити умови зобов’язання за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 41 Закону № 922:
- зменшити обсяг закупівлі згідно з підставами пункту 1; та/або
- внести зміни до договору про закупівлю на підставі пункту 3; та/або
- продовжити строк дії договору про закупівлю та строк виконання зобов’язань щодо передачі товару за наявності підстав, передбачених пунктом 4.
2. Розірвати договір за взаємною згодою сторін, у т. ч. після часткової поставки товару за договором.