Як реєструвати бюджетні зобов’язання за договорами після змін у Порядку № 309
- які зміни внесли до порядку реєстрації зобов’язань в органах Казначейства
- як і коли тепер реєструвати зобов’язання за прямими договорами
Органи Казначейства реєструють та беруть на облік бюджетні зобов’язання відповідно до Бюджетного кодексу України (БК) та Порядку № 309. Проте звичний замовникам порядок реєстрації зобов’язань змінив Наказ № 439.
Це навігатор по статті
Натисніть на розділ, що вас цікавить
| Розглянемо разом, коли набули чинності зміни, що вніс Наказ № 439 до Порядку № 309, про які зміни йдеться та що тепер враховувати замовникам. | |
 Коли набули чинності зміни |  Що саме змінилося |
| Які строки тепер ураховувати | Що враховувати під час закупівлі |
| Як заповнити Реєстр | |
Коли набули чинності зміни
Де про це подивитися:
Наказ № 439 був зареєстрований в Мін’юсті 30.12.2022 за № 1720/39056, а на вебсайті Мінфіну його оприлюднили 02.01.2023. Утім з цієї дати замовники зміни ще не використовували, позаяк Мінфін передбачив, що Наказ № 439 набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Тобто лише після публікації в офіційному друкованому виданні, якими для оприлюднення актів КМУ є видання «Офіційний вісник України» та «Урядовий кур’єр».
Де про це подивитися:
Тож Наказ № 439 набув чинності з дня його публікації в «Офіційному віснику України» (№ 04/2023), а саме 18 січня 2023 року.
Що саме змінилося
Наказ № 439 вніс зміни до пункту 2.2 Порядку № 309, що визначає строки реєстрації бюджетних зобов’язань. Так, Наказ № 439:
- внісзміни до абзацу другого пункту 2.2, тепер він викладений в такій редакції:
За умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовується процедура закупівлі/ спрощена закупівля товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає до органу Казначейства Реєстр відповідно до абзацу першого цього пункту протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів);
- доповнив пункт 2.2 новим третім абзацом у такій редакції:
За умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг з урахуванням особливостей, визначених законодавством, без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель/електронних каталогів для закупівлі товарів розпорядник бюджетних коштів подає до органу Казначейства Реєстр відповідно до абзацу першого цього пункту протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).
Які строки тепер ураховувати
7 робочих днів, що маєте для реєстрації зобов’язання,
рахуйте з наступного дня, коли уклали договір про закупівлю
Строки для реєстрації договору, укладеного без використання ЕСЗ (так званий прямий договір), і договору, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі — договір про закупівлю), різняться.
Ані в другому, ані в третьому абзаці пункту 2.2 Порядку № 309 не йдеться про строки реєстрації зобов’язань договорів, укладених за результатами закупівлі з використанням електронного каталогу. Радимо під час реєстрації зобов’язань за такими договорами керуватися абзацом 1 пункту 2.2 Порядку № 309.
Проілюструємо строки реєстрації зобов’язань, які встановлює пункт 2.2 Порядку № 309 з останніми змінами, в Таблиці.
Коли реєструвати зобов’язання за укладеними договорами
| Вид договору | Строки реєстрації зобов’язань | Підстава |
| Договір про закупівлю | Якщо в обліку органу Казначейства є кошторис (план використання бюджетних коштів) Протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель | Абз. 2 п. 2.2 Порядку № 309 |
| Якщо в обліку органу Казначейства немає кошторису (плану використання бюджетних коштів) Протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік кошторису (плану використання бюджетних коштів) органом Казначейства | ||
| Прямий договір | Якщо в обліку органу Казначейства є кошторис (план використання бюджетних коштів) Протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання, тобто з дати підписання договору | Абз. 3 п. 2.2 Порядку № 309 |
| Якщо в обліку органу Казначейства немає кошторису (плану використання бюджетних коштів) Протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік кошторису (плану використання бюджетних коштів) органом Казначейства | ||
| Договір, укладений за результатами закупівлі товару з використанням електронного каталогу | Протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання, тобто з дати підписання договору | Абз. 1 п. 2.2 Порядку № 309 |
Отже, тепер замовники можуть укладати прямі договори й тоді, коли кошторис (план використання бюджетних коштів) для них ще не затверджений. Зареєструвати такі договори потрібно буде протягом 7 робочих днів після взяття на облік кошторису (плану використання бюджетних коштів) в органах Казначейства. Винятком є договори, укладені за результатами закупівлі товару з використанням каталогу, — такі договори замовники укладають лише за наявності кошторису (плану використання бюджетних коштів), а зобов’язання за ними реєструють протягом 7 робочих днів з дати, коли підписали договір.
Що враховувати під час закупівлі
Де про це подивитися:
Замовники, що зобов’язані проводити публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону № 922, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей.
Нагадаємо вартісні пороги закупівель, які визначають Особливості:
| Вид закупівлі | Товари, послуги | Поточний ремонт | Роботи |
| Відкриті торгита/або електронний каталог (для товарів) | ≥ 100 тис. грн | ≥ 200 тис. грн | ≥ 1,5 млн грн |
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль проводять відповідно до статті 7 Закону № 922 (п. 22 Особливостей).
Казначеї не проведуть платежів
Казначейство до того, як проводити оплату за договором про закупівлю, перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Де про це подивитися:
Для того щоб перевірити ці документи, підрозділ Казначейства, який обслуговує замовника, переглядає документи, розміщені в ЕСЗ.
Випадки, коли органи Казначейства не допускають проведення платежів з рахунка замовника, визначає частина 2 статті 7 Закону № 922. Перелік таких випадків — вичерпний.
Казначейство, зокрема, не допускає проведення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадку, коли відсутні необхідні документи, які передбачені у пункті 1 частини 2 статті 7 Закону № 922, або вони не відповідають встановленим законодавством вимогам. Тобто казначеї перевіряють не тільки наявність річного плану, договору та звіту про результати проведення процедури закупівлі, а й релевантність даних в них з даними в документах, які замовник подає як підтвердження взятого бюджетного зобов’язання.
Казначеї не зареєструють зобов’язання
Орган Казначейства може відмовити у реєстрації бюджетних зобов’язань лише у чітко обумовлених випадках (п. 2.10 Порядку № 309). А саме за:
- відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом;
- відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання;
- відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавство не передбачає його затвердження);
- відсутності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми;
- відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель;
- недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводять законодавчі та інші нормативно-правові акти;
- недотримання вимог щодо оформлення поданих документів.
Як заповнити Реєстр
Замовник подає до Казначейства реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі — Реєстр) разом із підтвердними документами.
У графі «Дані бюджетного зобов’язання: інформація про закупівлі» Реєстру:
- проставляйте ознаку «00», якщо розпорядник бюджетних коштів бере бюджетне зобов’язання без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель. Тобто якщо бюджетне зобов’язання реєструєте за прямими договорами та договорами, укладеними за результатами закупівель із використанням електронного каталогу;
- проставляйте унікальний ідентифікатор закупівлі, присвоєний ЕСЗ, якщо розпорядник бюджетних коштів бере бюджетне зобов’язання із застосуванням процедур закупівель/спрощених закупівель.
В останній графі Реєстру «Примітка» зазначайте інформацію про зареєстроване бюджетне зобов’язання, що не відображена в інших графах. Зокрема, щоб спростити реєстрацію бюджетних зобов’язань за понадпороговими договорами, уникнути зайвих зауважень чи запитань від казначеїв, зазначайте:
- коли реєструєте зобов’язання за договором, укладеним за пунктом 13 Особливостей — «абз._пп._п.13Пост1178».
Зазначайте замість прочерків конкретний абзац та підпункт, яким керувалися, щоб провести понадпорогову закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу;
- коли реєструєте зобов’язання за договором, укладеним за результатами запиту ціни пропозицій в електронному каталозі — «пп. 12 Пост.1178».
Як бачимо, зміни в Порядку № 309 нарешті вирішили питання щодо реєстрації зобов’язань за договором, укладеним без використання ЕСЗ, якщо відсутній кошторис на момент його укладення. Та попри це, радимо ставитися уважно до цього відповідального процесу і не порушувати встановлені законодавством строки.
