Публічні закупівлі мають стати драйвером відновлення економіки
В умовах війни публічні закупівлі, як і будь-яка інша сфера економіки, зазнали істотних випробувань. Чого навчив нас 2023-й? Що нам готує 2024 рік? Як закупівельнику наблизити перемогу? Пропонуємо проаналізувати разом
ДО ТЕМИ
Стратегія реформування публічних закупівель: що вдалося, а що — попереду
Вимоги до професійних якостей закупівельника: готуємося до змін
Від початку реформи Prozorro публічні закупівлі стали полем битви проти корупції. Україна й досі є країною, що має багато гучних корупційних скандалів. Місцями навіть занадто. Проте головне завдання, яке висували перед прозорою системою закупівель, — бачити корупційні виклики, — як на мене, досягнуте. Ми маємо найпрозорішу систему тендерів, зі швидким і простим доступом до інформації.
З простою та ефективною системою аналітики Prozorro вже давно перестала бути лише електронною системою закупівель. Це — екосистема, в яку залучені громадянське суспільство, органи контролю, замовники та приватний бізнес.
Ми бачимо, як поступово процес еволюції зміщує фокус уваги з суто антикорупційної мети системи закупівель на ширше її призначення — ощадливе планування ресурсів, якісну та ефективну організацію закупівельного процесу, управління контрактами і постачанням. Увага суспільства останнім часом прикута не тільки і не стільки до економії в тендерах або навіть цін на ті чи ті продукти, послуги чи роботи. Суспільство й засоби масової інформації почали цікавитися доцільністю закупівель, якістю виконання договорів поставки, активнішим залученням українських виробників.
Чого навчив нас 2023 рік
Із 2022 року, попри повномасштабну війну, ми почали повертатися до цивілізованого способу закупівель — тендерів. Навіть прифронтові регіони, які мали право на прямі закупівлі, почали працювати в Prozorro. Якщо сьогодні загальна частка невійськових потреб, що задовольняються через конкурентні закупівлі, в системі становить 80%, то Миколаївщина закупила 79% через конкурентні торги, Херсонщина — 50%, Харківщина — 65%. Успішність закупівель зросла, маємо 68% у 2023 році порівняно з 60% в 2022-му. Також бачимо підвищення конкуренції в торгах: 2,03 в 2023 році порівняно з 1,86 в 2022 році. Тобто за всіма показниками — позитивні тенденції.
Попри це, скандали навколо ефективного планування і доцільності тих чи тих закупівель не вщухають. І в цьому році ми мали овочерізки для бомбосховищ, послуги з гендерної рівності для енергогенерації та багато інших дискусійних тендерів. Відповіддю на цей виклик стало рішення додати в Prozorro поле «обґрунтування доцільності». Відтепер замовник під час публікації плану закупівель має можливість ширше описати потребу та пояснити, чому під час війни її придбання доцільне.
Висока турбулентність та невизначеність нашого життя в умовах повномасштабної війни навчила нас щодня бути готовими до будь-яких подій. Й інструменти закупівель мають забезпечувати максимальну гнучкість та супершвидкість. Тому ми не тільки спростили процедуру відкритих торгів, а й реалізували в Prozorro механізм конструктора, що закладає можливість і надалі гнучко адаптувати електронну систему закупівель до мінливих реалій.
В умовах обмежених ресурсів та браку людей ми почали більше цінувати час наших уповноважених осіб. Тому активний розвиток отримав інструмент Prozorro Маркет, за рахунок якого закупівлю понад 10 тисяч товарів можна зробити в рази швидше і простіше, аніж відкритими торгами. Та ще й в середньому на 15—20% дешеве, аніж за прямими договорами.
За 2023 рік стало однозначно зрозуміло, що Україна не відмовиться від свого шляху максимальної ефективності та прозорості під час витрачання публічних коштів і що платформа Prozorro стане інструментом, через який закуповуватимуться товари, роботи й послуги для відновлення нашої країни. Тому команда Prozorro розробила окремий модуль для закупівель за гроші і за правилами міжнародних фінансових організацій.
Що нам готує 2024 рік
Воєнний стан з усіма його викликами і обмеженнями триває. І, схоже, ми маємо бути готовими працювати в екстраординарних умовах й упродовж наступного року. Проте ми не зупиняємося в наших планах щодо розвитку системи закупівель.
Міністерство економіки України підготувало проєкт змін до Закону України «Про публічні закупівлі». Їх мета — гармонізувати українське закупівельне законодавство з європейськими директивами, а також перенести в регулярне законодавство ті ініціативи, які ми запровадили на час війни і які підтвердили свою ефективність. Тому до кінця наступного року мають з’явитися нові інструменти закупівель, що відповідають директивам, а саме:
- динамічні системи закупівель (DPS);
- торги з обмеженою участю (restricted tender);
- зарезервовані контракти (reserved contracts) для соціально відповідального бізнесу, що готовий працевлаштовувати ветеранів;
- архітектурні конкурси.
Будуть розширені можливості застосовувати інструменти нецінової оцінки пропозиції. Будуть перенесені правила виправлення будь-яких помилок протягом 24 годин. Залишиться можливість для учасників подавати пропозицію вище очікуваної вартості. Однієї пропозиції в тендері буде достатньо, щоб він відбувся.
Загалом нова редакція Закону цілком відповідає філософії стратегії розвитку закупівель, яку цими днями ухвалить уряд: закупівлі мають еволюціонувати в стратегічну функцію, що є партнером для інших функцій в державі. А це означає, що у закупівельників має з’явитися більше простору для прийняття рішень та більше складних інструментів для втілення різноманітних закупівельних стратегій.
Також зазнає покращень безпосередньо функціонал електронної системи закупівель. Вже в цьому році ми запустили в пілотному режимі функціонал електронних контрактів. Протягом 2024 року маємо в планах:
- перевести в електронні поля більшу частину тендерної документації;
- поширити функціонал електронних контрактів на більшість категорій закупівель;
- диджиталізувати функціонал оскарження.
Усі ці заходи мають суттєво полегшити роботу уповноважених осіб та водночас спростити участь бізнесу в торгах.
Як закупівельнику наблизити перемогу
Сьогодні не достатньо просто гарно виконувати свою роботу. Сьогодні ми маємо докладати надзусиль, аби перемога стала ближчою. Щодня.
Потреби безпеки і оборони фінансуються за рахунок податків і зборів, що ми збираємо всередині України. Тому взаємозв’язок дуже простий: що більше податків, то більше дронів, снарядів та систем ППО.
Збільшити обсяги надходження податків до бюджету ми як закупівельники можемо лише за рахунок збільшення споживання продукції, виготовленої в Україні. Сьогодні це не просто патріотична позиція, а питання нашого виживання як незалежної країни.
Наші дослідження показують, що українські споживачі в половині випадків віддають безумовну перевагу імпортній продукції. Це певною мірою спадщина радянських часів, коли імпортне за замовчуванням сприймалося, як більш якісне та сучасне. І хоча сьогодні ми маємо велику кількість виробників, що якісно не поступаються відомим світовим брендам, але вартісно є більш доступними, меншовартісне ставлення до вітчизняного виробника все ще лишається.
Аналіз ринку завжди був ключовим у закупівлях. Сьогодні обов’язковою його складовою має стати аналіз пропозицій від українських постачальників та створення передумов залучення постачальників української продукції на тендер.
Ми маємо враховувати, що нині український виробник має нерівні умови з іноземцями. У наших виробників є повітряні тривоги, мобілізація працівників, брак фінансових ресурсів через високу вартість грошей, а інколи навіть обстріли та втрата майна. Проте саме ці виробники тримають нашу економіку на своїх плечах і наближають нашу перемогу. Тож ми як закупівельники маємо їм допомогти.